Неділя, 22 Травня, 2022

Чому росіяни стріляли по “руським” храмам та історичним пам’яткам Чернігова?

Декілька тижнів війни з Росією змінили Чернігів до невпізнання — доглянуте європейське місто на очах перетворилося на купу руїн. Знищено до 20% житлового фонду, а приміські райони взагалі стерті з лиця землі. Дісталося від “визволителів” та історичним пам’ятникам. На сьогодні у місті вже зафіксовано понад два десятки злочинів проти культурної спадщини людства, повідомляє сайт chernigiv future із посиланням на Суспільне.

Чому росіяни стріляли по стародавніх храмах “руського” міста?

Про факти варварського ставлення до історичних пам’яток розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. За словами чиновника, Дитинець та центральна частина міста регулярно обстрілювалися окупантами з однією метою – не випустити мешканців за межі Чернігова та знищити саму ідею “зеленого” коридору.

Від себе додамо, що судячи з системного характеру злодіянь російської армії, їй було поставлено конкретне завдання — знищувати все, що так чи інакше ідентифікує українців як націю. І, зазначимо, російські військові із задоволенням та старанням виконували злочинні накази.

Підкреслюючи таку особливість армії агресора, Ткаченко заявив, що “портрети нечисті слід писати саме з російських солдатів, бо вони є абсолютним лихом.”

Які пам’ятники у Чернігові постраждали найбільше?

Дитинець – давня частина Чернігова. Тут, починаючи з епохи Київської Русі та до початку XIX ст., розташовувалися основні міські укріплення. А перші споруди на території Дитинця з’явилися ще у VIII ст., коли Чернігів вважався другим за значенням містом після Києва. У ті часи Дитинець займав площу приблизно 11 га в південно-західній частині мису, був оточений глибоким ровом і земляним валом, який вінчала дерев’яна стіна. За стіною розміщувався княжий двір, садиби наближених правителя та головні собори міста.

У 1239 р. Чернігів спалили монголо-татари. Відновив укріплення  Дитинця у XV ст. литовський князь Вітовт.

У XVII ст. Чернігів став адміністративним центром Чернігівського полку. Тоді ж був збудований дім Якова Лизогуба.

У XVIII ст. тут звели Чернігівський колегіум, ліквідували фортецю, прибрали частину валів та розбили на їхньому місці бульвар. У наступному столітті на місці давньої фортеці було облаштовано міський парк “Вал” та дві нові площі: Гімназійну та Соборну.

Єлецький Успенський монастир

Постраждав від загарбників і Єлецький Успенський жіночий монастир, що належить до Чернігівської єпархії УПЦ. Що він з себе являє?

Центральна частина архітектурного ансамблю монастиря — Успенський храм, збудований чернігівським князем Олегом Святославовичем у 1115 р. Відомо, що будівля зводилася на зразок однойменного Печерського монастиря у Києві.

 Крім храму, до комплексу Успенського монастиря входять — усипальниця Якова Лизогуба, Надбрамна дзвіниця заввишки 36 м, Трапезна, Петропавлівська церква (XVIII ст.), руїни будинку ігумена, дерев’яний будинок Феодосія Чернігівського (XVII ст.) — найдавніша дерев’яна будівля на Лівобережній Україні.

Окрім перерахованих пам’яток старовини, шкоди від обстрілів загарбників зазнала територія Спасо-Преображенського та Борисоглібського соборів, а також Катерининської церкви, де зафіксовано руйнування від ворожих снарядів та бомб.

Latest Posts