Четвер, 28 Жовтня, 2021

Катерининська церква в Чернігові: що спільного у св.Катерини та давньослов’янської богині Мокоші?

Катерининська церква в Чернігові — це архітектурна та історична домінанта міста, можна сказати, його візитна картка. Саме купола цього храму зустрічають гостей Чернігова, а місце, на якому стоїть, присвячена святій великомучениці церква, має особливу енергетику. І не дивно, адже до Катерининської церкви, за твердженнями вчених, тут були інші важливі культові споруди, пише chernigiv-future.com.ua.

Як язичницька Макошь стала святою Катериною

Сьогоднішня кам’яна церква св. Катерини була відкрита та освячена у 1715 р. Однак археологи стверджують, що ця будівля поставлена на місці іншої дерев’яної церкви, яку, своєю чергою, побудували замість кам’яного храму часів Київської Русі. Відомо, що в народі він називався Третяком, офіційно був присвячений тій же святій Катерині, та що його спалили монголи у 1239 р.

Чому всі наступні за першим храми мали ім’я цієї великомучениці зрозуміло, така традиція спадкоємності в православ’ї. Коли на місці старої церкви зводять нову, її присвячують тому ж святому або святій. А ось на питання, чому “перша” церква часів Київської Русі носила ім’я Катерининської, у істориків немає однозначної відповіді. При цьому є цікава теорія про те, що до будівлі православного храму на його місці стояло язичницьке капище, присвячене слов’янській богині Макошь (Мокошь)

Історична довідка: У давньослов’янській міфології Макошь замикала список “головних” богів, перше місце в якому займав Перун. Вона була єдиною особою жіночої статі, “допущеною” князем Володимиром у київське капище. На думку фахівців, Макошь відповідала за достаток у домі, за врожайність, плодючість і визначала долі людей.

Було не тільки капище, ще й костел?

Як відомо, християни ставили свої храми на місці колишніх язичницьких святилищ і оскільки Макошь була жінкою, православна церква на цьому місці теж стала носити жіноче ім’я. Так, кажуть історики, священникам було простіше “переучувати” язичників у нову віру.

А на те, що припущення дослідників небезпідставні, вказують такі факти — в народі свята Катерина виконувала такі ж “обов’язки”, що й Макошь — “відповідала” за жіночу долю, мала славу покровительки матерів і незаміжніх дівчат.

До відома, про те, що на місці Катерининської церкви було язичницьке капище говорять і знахідки археологів – численні поховання домонгольського періоду, які в ті часи завжди облаштовувалися поруч зі святилищами.

До речі, і з будівництвом першого кам’яного храму на місці нинішньої Катерининської церкви теж не все “гладко”. У 80-х рр. тут проводилися розкопки й археологи виявили залишки кольорового вітража. Це дозволило припустити, що православна церква XII-XIII ст. була побудована … за західноєвропейським зразком, по типу костелу, неодмінним атрибутом якого якраз і вважається вітражне скло. 

Втім, пізніше фахівці “зглянулися” і переосмислили цю екстравагантну ідею. У підсумку зійшлися на думці, що “католицькі” вітражі в православному храмі — це або результат звичайного впливу європейського зодчества на чернігівську архітектуру, прикладів якого в історії досить, або в будівництві брали участь вихідці з Західної Європи й це справа їх рук.

Latest Posts