П’ятницька церква в Чернігові одна з найдавніших у місті. Дата її будівництва — XII ст., втім, церква визначна не тільки своєю старовиною, але й певними архітектурними особливостями, про які сьогодні й поговоримо, пише chernigiv-future.com.ua.
Церква св. Параскеви
Точна дата будівництва П’ятницької церкви невідома, як не збереглося в літописах й ім’я архітектора , що створив цей чудовий витвір давньослов’янського зодчества. А приблизний час її спорудження — кінець XII, початок XIII ст. “Спонсорами” ж будівництва храму вважаються місцеві купці, оскільки Параскева (по-грецьки п’ятниця) — покровителька торгових людей.
Вважається також, що свята мучениця оберігає сімейне щастя та зцілює від фізичних і душевних недуг. Шанують цю святу 10 листопада.
Де знаходиться церква
П’ятницька церква розташована в центрі Чернігова, в історичній частині міста. Поруч сквер ім. Богдана Хмельницького та пам’ятник гетьману. Кілька років тому цю територію довели до ладу, розбили доріжки та нові клумби поставили лавочки. Перед храмом знаходиться музичний фонтан, що відмінно поєднується з старовинною будівлею.
П’ятницька церква в першу чергу унікальна тим, що належить до періоду розквіту Київської Русі, який закінчився з навалою монголів. Будівля встояла тоді. Однак, природно, що сьогоднішня П’ятницька церква істотно відрізняється від її початкового варіанту. Храм неодноразово перебудовувався, починаючи з 1239 року, коли Чернігів був вщент зруйнований військами хана Мунке, і закінчуючи Великою Вітчизняною війною, коли церква сильно постраждала від прямого попадання авіабомби.
Знаки на цеглинах
Саме тоді вона була відбудована в останній раз. Причому для реставрації довелося замовляти спеціальні цеглу, що відповідала розмірам зразків XII ст. Церкву відновили максимально близько до оригіналу, хоча, звичайно, фахівець відрізнить старовинну кладку від сучасної.
Та й не тільки фахівець. Річ у тім, що на цеглинах кладки часів Київської Русі є маса загадкових символів — це цифри, змійки, сіточки та інші дивні позначення. Очевидно, так давньоруські майстри відзначали виготовлені особисто ними будматеріали.
До відома, археологи якось намагалися перерахувати й систематизувати ці знаки, але відмовилися від цієї ідеї, оскільки цегл з клеймом тут до сотні тисяч штук. І це ще одна загадка П’ятницької церкви, адже плінфи ( “тавровані” цеглини) трапляються і в інших стародавніх спорудах, але ніде не зустрічаються в такій кількості.
Загадковий камінь в стіні
Ще одна дивна особливість П’ятницької церкви — “камінь бажань”, вмурований з тильного боку будівлі. Історія його появи в храмовій стіні невідома, але можна сміливо припустити, що тут він з’явився не просто так.
Краєзнавці не дають точної відповіді на питання — звідки камінь, але припускають, що він привезений, напевно, з Єрусалиму. Так тоді було заведено — у фундамент або стіну храму обов’язково закладали камінь зі святих місць.
Як і хто вперше згадав про магічні властивості “каменю бажань” невідомо, але останніми роками до нього спостерігається ціле паломництво й ажіотаж не спадає. Уже навіть склався певний ритуал — спочатку потрібно притулитися до стіни храму, потім підняти руку вгору з затиснутою монеткою і залишити її в ніші, а потім доторкнутися до самого каменю та загадати бажання.
Приходьте спробувати, кажуть, камінь нікому не відмовляє, тільки злих людей не шанує і бажань їх не виконує.
