Для когось Бобровиця околиця, а для когось справжній центр. Місце розташування сьогоднішньої Бобровиці — давньоруське городище Гуричів, що згадуються в літописах XI ст., а пізніше — княже село Семинь. Локації стародавні, з багатющою історією, пише chernigiv-future.com.ua.
Поговоримо про те, як це село опинилося в складі Чернігова та чому звична Бобровиця, це не зовсім те, що ми про неї знаємо?
Бобровицька слобода
Відомий історик-славіст Платон Кулаковський датував “народження” Бобровиці початком XVII ст., Час, коли осілі козаки воєводи чернігівського Мартина Калиновського засновували села на Чернігівщині.
У 1638 р. Бобровиця вже згадується в “подимному” реєстрі, де сказано, що має село “40 димів”, “розташоване на невеликому узгір’ї, по березі Десни, з лівого боку”.
На початку 20-х рр. XX ст. ця Бобровиця вже перебувала в межах міста, іменувалася Бобровицькою слободою та складалася з двох вулиць. Одна з них називалася “Східна” (“зникла” у 80-х роках при реконструкції стадіону ім. Ю. Гагаріна), друга вул. “Відпочинку”, названа так народом на честь профілакторію для номенклатурних працівників, що розташовувався неподалік.
Юр’ївка, вона ж Бобровиця
Як відомо, перші післяреволюційні роки в СРСР відрізнялися особливо “теплим” ставленням до церкви — в країні йшла тотальна боротьба з будь-якими проявами релігії. Так, на початку XX ст. попало “під роздачу” й село Юр’ївка під Черніговом, що сьогодні знаходиться на території від Кільцевої до Яцевський спуску.
Винна ж Юр’ївка була тільки в тім, що свою назву отримала від Георгіївської церкви, що.знаходилася неподалік. Тому Юр’ївку більшовики й перейменували в Бобровицю.
Кращі будинки села знаходилися на південно-східній стороні сьогоднішньої вул. Шевченка, на березі Десни. На початку 50-х, річка за декілька місяців змінила річище й споруди та сади “Бобровиці-Юр’ївки” опинилися під загрозою знищення. Тоді правий берег Десни спішно “знесли” бульдозерами, зміцнили, жителів переселили, а це місце стало називатися “Гатки”.
У 1973 р. колишня Юр’ївка офіційно стала частиною Чернігова, при цьому село втратило статус самостійного населеного пункту. На той момент в “новій” Бобровиці налічувалося 850 дворів і понад 4 тис. жителів.
Географія району
Сьогодні історичний район Чернігова Бобровиця знаходиться на переферії Деснянського району, на правому березі Десни, приблизно від території вулиці Кільцева до Новоселівки. Забудова Бобровиці переважно садибна з невеликими “вкрапленнями” багатоповерхівок на вулицях Шевченка та Малиновського. Північ Бобровиці — це урочище Березовий яр, Крівуловщіна, цвинтар і гаражі. Схід — хутір Юрків і пасовища. На заході знаходиться промзона.
На території Бобровиці встановлено кілька археологічних пам’яток місцевого значення. З визначних споруд — колишній заміський будинок губернатора (Будинок офіцерів), музей ім. Тарнавського, стадіон ім. Гагаріна, будинки поміщиків Глібова,
Дуніна-Борковського, будинок генерала Родимцева, колишня Георгіївська церква.
Соціальна сфера в районі представлена — школою № 23, базою олімпійського резерву з лижних видів спорту, обласним диспансером радіологічного захисту населення, магазинами продовольчих та непродовольчих товарів.
