Кожна війна залишає по собі ветеранів. Цим людям надзвичайно важливо пам’ятати про ті випробування, крізь які вони пройшли. Задля цього ветерани об’єднуються і популяризують інформацію про воєнні дії, у яких вони брали участь.Так само вчинили і чернігівські ветерани Другої світової війни. Вони відкрили музейний простір, що згодом став Військово-історичним музеєм Чернігова. Більше на chernigiv-future.com.ua.
Відкриття Музею бойової слави
Чернігівські ветерани не могли відкрити музей у перші роки після завершення Другої світової війни. Кожному з них потрібен був час, щоб адаптуватись до нових умов. Ба більше, щоб відкрити музей, потрібні гроші, зв’язки і дозвіл. Радянська влада мала ознайомитись з тематикою потенційного музею і визначити чи відповідає він чинній політичній повістці СРСР. Якщо відповідає, відкривали. Якщо ні, на організаторів падали підозри, що вони “антирадянські елементи”. І це ускладнило б подальші спроби.
Чернігівські ветерани змогли відкрити свій музей лише 9 травня 1985 року. Вони не дарма обрали 9 травня. Того дня 1945 року закінчилась німецько-радянська війна. Більшість ветеранів Другої світової війни щороку святкували 9 травня. І як перемогу СРСР, що асоціювався з Батьківщиною. І як особисту перемогу. Адже вони змогли вигнати ворога з УРСР і пережили війну.
Музей, відкритий чернігівськими ветеранами у 1985 році, називався Музеєм бойової слави. Для нього спеціально збудували нове приміщення у будівлі поблизу Чернігівського історичного музею. Частиною якого Музей бойової слави став наступного року.
Для чернігівських ветеранів було важливо зберегти пам’ять про чернігівців-червоноармійців, партизан, остарбайтерів, в’язнів та інших чернігівців, яких зачепила війна. Також чернігівські ветерани планували висвітлювати такі періоди з історії Чернігівщини як нацистська окупація, вигнання німців та повоєнне відновлення регіону. Тому більшість експонатів Музею бойової слави в Чернігові стосувались саме цих питань.
Ці експонати входили до розділу під назвою “Бойовий шлях колишньої 1-ї гвардійської армії”. Назва розділу пов’язана з тим, що чернігівські ветерани, що організовували музей, належали до 1-ї гвардійської армії. Вона брала участь у битві під Сталінградом, у Проскурівсько-Чернівецькій, Львівсько-Сандомирській операції та інших.
Паралельно з цим колекція Музею бойової слави поповнювалась матеріалами про інші війни, у яких брали участь чернігівці. Зокрема інформацією про В’єтнамську і Афганську війни. Цих даних ставало все більше, тому в 1988 році музей відкрив ще один розділ. А саме “Військову історію Чернігівщини”. До цього розділу тоді ввійшли документи про військову справу Чернігова під час Української революції 1917-1921 років. А також інформація про Чернігівщину і аварію на Чорнобильській атомній станції 1986 року.
Музей бойової слави став Військово-історичним музеєм
У 1992 році Музей бойової слави переформатували у Військово-історичний музей Чернігова. З 1991 року музей почав збирати матеріали про чернігівських військових, які долучились до армії незалежної України. З 2014 року – про чернігівців-атошників, з 2022 року – про учасників російсько-української.
Військово-історичний музей Чернігова знаходиться за адресою вулиця Шевченка 55а. Перше, що бачать відвідувачі, ввійшовши до музею, це барельєф. На ньому зображені події часів другої радянсько-української війни 1918-1920 років. У центрі барельєфа дві фігури, що нагадують Василя Боженка і Миколу Щорса. Позаду них червоноармійці і жінка, що надає допомогу пораненому. Пройшовши далі по круговому залу, відвідувачі можуть побачити документи, листи, фото, предмети відносно того чи іншого періоду. Більшість експонатів досі відображає Другу світову війну.
Фотографія виставки Військово-історичного музею Чернігова
Часто поза увагою залишається мозаїка, викладена на стелі. Відвідувачі можуть побачити її, якщо стануть у центрі приміщення музею. Ця мозаїка присвячена 1941-1945 рокам. На ній перелічено міста, за які боролись чернігівці.
У зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну у 2022 році, Військово-історичний музей Чернігова тимчасово зачинено для відвідувачів. Разом з тим, команда музею продовжує свою діяльність у соц. мережах.