Серед численних пам’яток старовини та музеїв Чернігова є дивовижне місце з абсолютно позитивною енергетикою. І це не церква, і не монастир, а звичайний будинок, в якому в 30-х роках минулого століття проживав останній святий на Чернігівщині — схиархимандрит Лаврентій, він же Лука Овсійович Проскура, пише chernigiv-future.com.ua.
Саме в цьому будинку до старця приходили в видіннях пророк Ілія та апостол Іоанн Богослов, які розмовляли з ним про майбутнє України та про пришестя Антихриста. Розповідаємо, хто такий преподобний Лаврентій і чому його так шанують.
Їдь додому, там ти потрібніший
Лука Проскура народився в бідній сім’ї, в селі Карильське, у 1868 р. Хлопець рано залишився без батька, матір також часто хворіла, і Лука з малих років був змушений піклуватися про себе сам.
У 13 років він закінчив школу та якийсь час після цього працював помічником учителя. Тоді ж Лука навчався регентської справи й, повернувшись в рідне село, став керівником церковного хору. А крім цього, він навчився шити, до 17 років став професійним кравцем і заробляв цим ремеслом на себе і сім’ю.
Однак мирське життя з юних років обтяжувало Луку. І коли померла його мати, він остаточно вирішив піти в монастир. Правда, тоді у нього це не вийшло, старший брат наполіг, щоб він залишився в сім’ї. Втім, духовні пошуки побожного хлопця на цьому не припинилися. Разом з односельцями він їздив в Пантелеймонів монастир на горі Афон, де просив, щоб його прийняли в число братії. Однак Луці відмовили. За легендою, один з афонських старців, сказав йому: “Їдь додому, там ти потрібніший”.
Свою мрію стати ченцем Лука втілив в життя тільки в 45 років, коли був пострижений та названий Лаврентієм. Через кілька років він став ієродияконом, а потім у 1916 р. і ієромонахом.
Смутні часи
Перші десятиліття XX ст. були часом руйнування монархії. Колись могутня імперія швидко занурювалася в смуту, щоб відродитися у новому, ще більш страшному вигляді. Перемога більшовиків у результаті принесла мир, але тяжкі випробування для віруючих людей тільки починалися.
На початку 20 років церква переживала розкол. Розбіжності виникли через протистояння патріарха Тихона та радянської влади, яка бажала контролювати все, в тому числі й православну церкву. Ієромонах Лаврентій опинився в таборі прихильників опального патріарха і це йому згодом відгукнулося.
Терор і гоніння
У 1925 році Тихона не стало, а через кілька років проти церкви почалися репресії, храми масово закривали, священників засилали в табори. Лаврентій якийсь час переховувався і був на нелегальному становищі, але потім його заарештували. В НКВД він проходив у справі про належність до антирадянської організації “Істинно-Православна церква”.
Дивно, але старого не розстріляли та навіть не посадили, а через якийсь час відпустили у зв’язку з … похилим віком. Лаврентію на той момент виповнилося 70 років. І одне це вже можна вважати дивом. Як правило, для НКВД вік не мав значення, в Сибір відправляли і старих, і малих.
Втім, преподобного Лаврентія ці переслідування тільки зміцнили в його вірі. У 30-ті, 40-ві роки він таємно служив вдома та навіть облаштував у підвалі церкву. Під час окупації Лаврентій організував дві чернечі громади. чоловічу та жіночу, а у 1942 р. відкрив храм, який був справжньою віддушиною для вірян Чернігівщини.
Після війни спецслужби СРСР продовжували переслідувати старця, йому забороняли служити та піддавали всіляким гонінням.
Кажуть, що в останні роки життя до Лаврентія за благословенням зверталося багато народу. Побував у нього й майбутній предстоятель Української православної церкви Володимир, який тоді ще був дитиною. Тоді ж чернігівський провидець нібито благословив його зі словами: “Прийде час і цей наш буде”.
Ієромонах Лаврентій помер у січні 1950 р. На початку 90-х його мощі були перенесені у Троїцький собор у Чернігові. Тоді ж
Архієрейським собором УПЦ він був прославлений у ліку святих як преподобний. Офіційне житіє преподобного Лаврентія канонізоване у 2016 р. для загальноцерковного шанування.
Як виглядає будинок святого?
У Чернігові преподобний Лаврентій жив у скромному, старенькому будинку по вул. Гліба Успенського 26. І довгий час після його смерті тут нічого не нагадувало про життя святого.
Мало що в цьому плані змінилося й після розвалу СРСР, на будинку довго не було навіть меморіальної дошки. Вона з’явилася тільки у 2008 р.
У кінці 2009 р. цю ділянку передали Чернігівській єпархії УПЦ і тут нарешті почалися відновлювальні роботи, які благословив сам архієпископ Чернігівський та Новгород-Сіверський Амвросій.
Тоді будівельники буквально по камінчику перебрали будинок, стіни, фундамент, балки перекриття, підлоги. Під час реставраційних робіт було виявлено безліч речей, частина яких, ймовірно, належала преподобному.
Зокрема, під підлогою будівельники знайшли ноти, фотографії 30-х років, календар, літографії ікон і церковну книгу 1907 р. Внутрішнє оздоблення в будинку вдалося зберегти в тому ж вигляді, що й за життя батюшки, на своєму місці залишилася піч і лежанка в його кімнаті-келії.
22 серпня 2010 року, в день річниці канонізації преподобного Лаврентія, будинок старця був освячений Блаженнішим митрополитом Володимиром, Він же першим залишив запис у книзі відвідувачів, зазначивши цей день, як “торжество торжеств”
Що можна подивитися в будинку?
Щомісяця цей дивовижний будинок відвідують сотні людей з ближнього та дальнього зарубіжжя. І всі, хто побував тут, згадують про незвичайну атмосфері святості та чистоти. При цьому експозиція будинку-музею преподобного Лаврентія небагата, що природно, адже старець жив досить скромно.
Сьогодні в будинку знаходяться його особисті речі, підрясник, кожушок і нехитре начиння — чавунець, горщики, рогач, прядка, праска, дивлячись на які розумієш, яким нехитрим був побут святого.
В експозиції також представлені фотографії чернігівського старця та його зображення на іконі. Є також посох, схима та головні убори священника.
Відомо, що в Чернігівському єпархіальному управлінні реконструкцію будинку та прилеглої до нього території вважають незакінченою та планують найближчим часом поставити поруч з житлом святого каплицю, чайну для відвідувачів, а також купальню, джерело для якої вже знайдене.
