Вулиці — головні артерії міста, де відбуваються всі основні події. Тут його жителі спілкуються, продають і купують, радіють народженню дітей і проводжають в останню путь покійних. І попри те, що за минулі століття вигляд міст істотно змінився, вулиці виконують всі ті ж функції. Поговоримо про історично важливі вулиці Чернігова, якими вони були за часів заснування міста і якими стали зараз, пише chernigiv-future.com.ua.
Як з’явилися вулиці?
Для того щоб зрозуміти, як формувалося місто, краще звернутися до часів, коли Чернігів вперше згадується в літописах.
А було це в 907 р. У ту неспокійну епоху неодмінним атрибутом середньовічного міста була фортеця, яка захищала князя та його сім’ю. Була така фортеця й у Чернігова. Сьогодні ми її називаємо Дитинець або Вал.
Прості люди тоді селилися поближче до стін Дитинця, уздовж доріг, які пов’язували Чернігів з іншими містами. Згодом ці дороги забудовувалися, перетворювалися в вулиці. Так формувалася кільцева система планування міста, що збереглася й донині.
Цікавий факт, найдавніші вулиці Чернігова — це сьогоднішня вул. Толстого, що тягнулася до Антонієвих печер, вул. Горького та Любецька. А перша вулиця, зі збереженою оригінальною назвою, — Стародубівська (1619 р.), що проходила по лівій стороні Валу.
У другій половині XVIII ст. також згадуються вулиці Замкова, Київська, Водяна, Гонча, що належали до “старому” місту.
До відома, у 1850 році в Чернігові було вже 38 вулиць і провулків, але нумерація будинків не було —= в місті жило небагато людей і всі орієнтувалися за прізвищами господарів осель.
Дві вулиці й обидві головні
Так історично склалося, що в Чернігові дві головні вулиці. Це пр. Миру (Шосейна) та вул. Шевченка (Богоявленська). У XIX початку XX ст. тут був центр громадського життя міста, розташовувалися кращі готелі, ресторани, сінематограф.
Вулиця Шосейна вперше згадується в документах XVIII ст. Тоді вона називалася Любецькою або Київською та пролягала від Дитинця до П’ятницького поля (сьогодні — Червона площа). На початку XIX ст. її продовжили до Ковалівки й з того часу стару частину називали Червоною, а нову – Любецькою. Згодом шосейний шлях Київ — Санкт-Петербург продовжив Червону частину вулиці до околиць міста й вона стала називатися Шосейною, а Любецьку перейменували в Торгову.
Після революції вул. Шосейну знову подовжили та назвали іменем Шевченка, у 1961 році її перейменували на честь В. Леніна, а у 2001 р. — в проспект Миру.
Сьогодні проспект Миру — центральна транспортна магістраль і найдовша вулиця Чернігова, що пролягає з півдня на північ. А також пр. Миру в поєднанні з іншими вулицями утворює Червону площу, Соборну площу, площа Дружби народів.
Що стосується вул. Шевченко (Богоявленської), вона була прокладена на початку XIX ст. у напрямку Седнева та Новгород-Сіверського. До 1917 р. Богоявленська, по суті, складалася з 3-х вулиць, безпосередньо Богоявленської, а також Московської та Смоленської. Після революції їх об’єднали й назвали вул. Радянської Революції. У 1961 р. в честь ювілею — 100 річчю народження Т. Г. Шевченка, вулицю знову перейменували й з того часу її назва не змінювалося. На жаль, під час різних забудов, і перебудов вул. Богоявленська втратила частину своїх історичних будівель.
Зокрема, це Вознесенська церква, розібрана у 1960 р. і садиба Лизогубів, демонтована у 1987 р.
