Сьогодні тротуари є звичайною рисою чернігівських вулиць. Проте колись їх не було. А історія появи перших тротуарів у Чернігові може багато розказати про розвиток міста і потреби тогочасних чернігівців. Більше на chernigiv-future.com.ua.
Поява першого дерев’яного тротуару в Чернігові у XIX столітті
Тротуар – це частина вулиці, призначена для пересування пішоходів. Складно сказати, коли саме в Чернігові поклали перший тротуар. Станом на середину XIX століття існування тротуарів у Чернігові – факт. У той час тротуари в Чернігові були дерев’яні і мали ряд недоліків. Зокрема такі:
- Технологія дерев’яного тротуару була слабко розвинута;
- Дерев’яні тротуари швидко зношувались;
- Біля дерев’яних тротуарів накопичувалась вода.
У середині XIX століття дерев’яні тротуари тільки почали розвиватись у Чернігові. Їх поява свідчила про розвиток транспортної системи міста.
Основним типом приватного і громадського транспорту в Чернігові тоді були кінні повозки. Їхні водії, як і пішоходи, потребували розмежування міського простору. І одним зі способів задовольнити цю потребу стали тротуари. Вони розмежовували дороги для транспорту і для пішоходів.
Фото Чернігова початку XIX століття. Біля фундаменту будинку видно тротуар
Розвиток цегляних тротуарів у Чернігові у XX столітті
У 1850-х роках ця технологія значно вплинула на життя Чернігова. Тоді ще не існувало кодифікованих правил дорожнього руху. І за таких умов тротуари демонстрували водіям кінних повозок, де їздити можна, а де ні.
Проте дерев’яні тротуари проклали не по всьому місту. До того ж вони швидко зношувались, зокрема через погоду. Адже дерево вбирає в себе дощову і сніжну воду. Тому дерев’яні тротуари в Чернігові сиріли і починали цвісти. Цим вони загрожували домам поблизу.
Міське управління Чернігова знало про цю проблему. Воно зобов’язало чернігівців ремонтувати присадибний тротуар. Їм радили використовувати цеглу, крізь яку вода б не просочилась.
Запроваджуючи таке рішення, міська влада Чернігова керувалась прикладом одного міського досвідченого господарника. За його підрахунками, для того, щоб викласти глиною 16 метрів вузького тротуару, людині знадобиться тисяча цеглин. Якщо ж тротуар широкий, то дві тисячі.
Коли чернігівець не міг використати тисячу цеглин для покращення тротуару біля свого будинку, він робив наступне. Використовував наявну в нього цеглу, щоб покращити систему водовідведення біля тротуару. Адже якби дощова вода безперешкодно стікала вздовж дерев’яного тротуару, він би не цвів.
Ці рішення дозволили тротуарам Чернігова покращитись. Проте навіть на початку XX століття чернігівські тротуари ще мали недоліки. Зокрема такі:
- у Чернігові ще залишались ділянки з дерев’яними тротуарами, а не цегляними;
- у Чернігові залишались ділянки без тротуару взагалі;
- цегляні тротуари також руйнувались через погоду.
Чернігів у минулому часто потерпав від наводнень. Причиною цьому кліматичні особливості Чернігівщини та густа річкова система. Це призводило до повеней, а іноді й паводків. У XIX столітті і на початку XX століття наводнення були серйозною проблемою для Чернігова
У той час ще не було технологій, які б запобігли поширенню води вулицями Чернігова. Від цього і страждали тротуари. Не кажучи вже про самі дороги, які тоді були в основному ґрунтовими. Особливо складно тротуарам було взимку. Коли танув сніг і на вулицях Чернігова було багато багнюки.
Таким чином поява перших тротуарів у Чернігові у XIX столітті свідчила про розвиток транспортної системи міста. Спочатку тротуари мали ряд недоліків. Однак міська влада Чернігова враховувала їх і видала відповідні постанови чернігівцям. Це сприяло розвитку чернігівського тротуару. І сьогодні він є невід’ємною частиною вулиць Чернігова.