Кінець ХІХ ст. в історії людства — це насамперед революція у сфері транспортних засобів. Коней, які протягом століть були єдиним засобом пересування та доставлення вантажів, масово замінюють механічні пристрої. Це, повідомляє сайт chernigiv-future, був час перших автомобілів, тролейбусів, поїздів і, звісно, трамваїв, які з’явилися завдяки ще одному епохальному науковому відкриттю – силі електрики.
У цій статті ми розповімо про довгу історію народження трамвайного руху у Чернігові, коли мав з’явитися перший трамвай та чому він так і не виїхав на свій маршрут?
Навіщо придумали трамвай?
Характерним явищем світової економіки ХІХ ст. було бурхливий розвиток промисловості та росту міст, що, в результаті, призвело до транспортної кризи та навіть подекуди до колапсу. Маси людей щодня долали великі відстані, щоб дістатися на роботу, а наприкінці дня повернутися додому. Гужовий транспорт — брички, візки, омнібуси та інше, не справлявся з пасажиропотоком, який багаторазово зріс. Було очевидно, що назріває революція у сфері громадського транспорту.
Так і сталося. З’явилося багато нових транспортних засобів, серед яких був і трамвай, спочатку на кінній тязі (конка), а з кінця XIX ст. і на електричній.
До відома, винахід принципу рух трамвая на електричній тязі належить українцю, уродженцю Херсонської губернії, Федору Пироцькому.
Що ж до першого електричного трамвая у Російській імперії, він з’явився 1892 р. у Києві. У 1894 р. трамвайна транспортна система запрацювала у Львові (тоді Австро-Угорщина), у 1897 р. у Житомирі та Єлисаветграді (Кропивницький).
Трамвай з третьої спроби
Чернігів також не пас задніх у плані технічного прогресу і якби все склалося вдало, то в нашому місті трамвай з’явився б раніше за перший автомобіль, але на жаль…
Все почалося в 1894 р., коли у Чернігові запрацювала перша електростанція, що знаходилася на сьогоднішній вулиці Гетьмана Полуботка. Потужність підприємства була відносно невеликою — воно забезпечувало електроенергією трохи більше ніж 70 об’єктів у місті.
У міському бюджеті, як водиться, грошей на потужнішу станцію не було, і депутати Чернігівської думи шукали приватного інвестора для нового проекту. І врешті-решт така людина знайшлася. Ним виявився місцевий підприємець, пан Конфельд. Дума запропонувала йому викупити електростанцію. Конфельд погодився і навіть зобов’язався після її реконструкції зробити в місті трамвайну лінію.
Залишалося лише оформити домовленість, але, на жаль, на “шляху” чернігівського трамвая стала банальна людська жадібність. Власник електростанції Матвій Зюков зажадав нереально велику суму за своє підприємство. Угода не відбулася, Чернігів залишився без електрики та трамваю.
Втім, як виявилось, ідея не померла. До неї на початку 20-х повернулися більшовики. У 1924 р. місцева газета “Червоний прапор” повідомила, що влада розглядає проект зі створення у місті трамвайної лінії.
Після попередніх розрахунків визначили, що у Чернігові буде 2 лінії: “Червона площа-Бобровиця” (вул. Шевченка – музей Тарнавського) та Новоказарменна ділянка (завод “Жовтневий молот”) – Вокзал. Загальна протяжність ліній, якими мали рухатися 3 трамваї, передбачалася — 8.5. км. Двигуни до мотовагонів мали зробити в цехах “Жовтневого молота”.
Підрахували й вартість трамвайних квитків. Так, за проїзд від “Кавказу”, через Червону площу та Старокиївську, до заводу “Жовтневий молот”, довелося б платити 5 копійок, а проїзд від Вокзалу до “Кавказу” коштував би 20 копійок. За багаж передбачалося брати додатково 4 копійки за пуд (16, 4 кг).
Справа очевидно йшла до втілення в життя, оскільки до кінця 1924 р. вже було підраховано кількість шпал і рейок і складено кошторис. Вартість проєкту визначалася у 130 тис. крб., а річний прибуток від перевезення — 62 тис. крб. У кошторис також внесли витрати на прокладку рейок через Десну.
Однак у 1925 р. той самий “Червоний прапор” повідомив… що “питання про трамвай у Чернігові відкладено на невизначений час”.
Зазначимо, що у цій справі була ще й третя спроба. Вона виявилася вдалою, і Чернігів все ж таки отримав свій трамвай, щоправда, трапилося це не скоро, аж після закінчення Другої світової війни.
