Понеділок, 8 Серпня, 2022

Під крилом чорного орла. Історія символів Чернігівщини та “лісової столиці” України від Київської Русі до наших днів

З прадавніх часів символом Чернігівщини був чорний орел. У різні епохи герб міста і краю дещо змінювався, але майже ніколи – за виключенням радянського періоду – цей хижий птах не полишав свої землі

Історія геральдики Чернігівщини, повідомляє сайт chernigiv-future, досить складна і сягає корінням ще у дохристиянські часи цих земель.

Часи Київської Русі

Зображення хижого птаха зустрічаються на речах скіфів, які заселяли територію цих земель ще до нашої ери. Подібні емблеми також знаходять у поселеннях полян, що жили вздовж Десни у VІІ-VІІІ столітті нашої ери. 

Також вони зявляються на княжих обладунках. Зокрема в кургані “Чорна могила” де за легендою був похований засновник Чернігова князь “Чорний”, було знайдено рог тура з викорбуваним птахом на срібному обрамленні.

Втім, на думку фахівців, це могли бути зображення не орла, а іншого хижого птаха: віщого ворона, або сокола, або навіть словянського язичеського божества Симрагла, яке мало вигляд собаки з крилами. Саме Симрагла, доречі, вважають захисником та хранителем Чернігова.

Згодом ці образи, скоріш за все, під впливом Візантії, з якою Чернігівське князівство мало тісні звязки через Тмутаракань, трансформувалися у емблему чорного двуголового орла, яку стали використовувати чернігівські князі.

Герб Чернігівського князівства. Фото: wikipedia.org

Зокрема вісічене зображення двоголового орла було знайдене на кам’яних стінах усипальниці чернігівських князів в Борисоглібському соборі, який у 1123 році збудував чернігівський князь Давид-Гліб Святославич.

На думку істориків, дві голови орла символізували дві землі – Черніговську та Сіверську, та два центра Чернігів та Новгоро-Сіверський, що входили до великого Чернігівського князівства.

Чорний колір орла частіше за все пояснюють так само, як і походження назви Чернігова – від густих “чорних” лісів, якими була вкрита вся місцевість. Втім є й інша думка – північ для словян асіціювалася с темрявою, тому і колір емблеми північного князівства був чорний.

Польсько-литовська доба

Офіційно затверджені симлови Чернігівшини зявляються у часи, коли ці землі входили до складу Речі Посполитої. У 1633 році рішенням польського Сейму двоголовий орел з розпущеними крилами під королівською короною став гербом Чернігівського воєводства. 

Таким чином польскі геральдісти фактично продовжили традицію, закладену ще в часи Чернігівського князівста. В тім у цьому рішенні могла бути і політична складова, адже за Чернігівські землі між Річчу Посполитою та Московським царством йшла постійна суперечка. І польскі політики могли використовувати двоголового орла, який був симовлом цих земель ще у домонгольскі часи, на противагу більш піздньому московському двоголовому птаху, запозиченому у Візантії. 

Зображення герба Чернігівського воєводства. Колаж

При цьому у Чернігова в ті часи була своя окрема символіка. У 1623 році місто отримало від польского короля Сигизмунда магдебурзбке право, а також власний герб, на якому був зображений святой Владислав у лицарському обладунку з красною хоругвою у руці.

Зображення герба Чернігова. Колаж

Святий Владислав потрапив на герб не випадково – цей святий був покровителем литовського князя, королевича Владислава, який у ті часи був адміністратором Чернігівсько-Сіверської землі.

Зображення святого Владислава на гербу Чернігова проіснувало аж до 1782 року.

Російсько-імперський період

Одну із голів чернігівському орлу “віддтяли” майже одразу після Переяслівської Ради, де український гетьман Богдан Хмельницький з козацькою старшиною присягнули на вірність царю. Тоді Україна фактично перейшла під протекторат Москви, яка й, певно, зажадала, аби герб Чернігівщини було змінено.

Герб Чернігівського полку 1672 –1782, Герб Чернігівської губернії 1802–1856, Герб Чернігівської губернії 1856–1918 (зліва направо) . Колаж

Наприкінці XVIII століття, коли гетьманська Україна втратила остатки автономії чорний одноголовий орел з короною, що тримає у лівій лапі золотий хрест, став гербом Чернігівської губернії і міста Чернігова, потіснивши з печатки святого Владислава.

Під радянською владою

Влада СРСР особливо не переймалася питаннями геральдики. Довгий час Чернігівська область у складі УРСР взагалі не мала свого герба, подекуди на неофеційному рівні навіть використовувалася стародавня символіка. 

Нову емблему обласний центр отримав лише у 1969 році. 

Герб Чернігова (1969-1992). Фото: 0462.ua

Герб був виконаний у класичному стилі соцреалізму. У базі – символ радянської влади серп і молот. По центру  – колосся, як символ краю землеробів, ліворуч старовинна гармата – нагадування, що колись Чернігів був фортецею та відігравав важливу військоу роль у захисті цих земель. Праворуч були зображені шпуля та ретора, як символи примислового виробництва, що було разташоване у місті.

Незалежна Україна

Питання про відмову від радянської символіки Чернігова постало майже одразу після отримання Україною незалежності. Вже в листопаді 1992 року міська рада постановила, що серп та молот у купі з реторою та шпулею не мають художної цінності і не відображають самобутності лісової столиці України. Більш  того витвір радянских фахівців жодним чином не відповідає загальноприйнятим законам геральдики. 

Тож було прийнято рішення повернутися до історичної традиції у символіці міста. 

Гербом Чернігова знову став чорний одноголовий орел з розправленими крилами на срібному фоні з золотою п’ятикінечною баштовою (міською) короною та золотим хрестом у кігтях. 

Герб та прапор Чернігова. Колаж

У липні 2000 року Черніговська область отримала свій новий герб: чорний двоголовий орел увінчаний двома коронами, з золотим знаком Рюріковичей на синьму нагрудному щитку.

Герб Чернігівської області. Фото: wikipedia.org

Фактично сьогодні герби Чернігова та області стали логічним продовженням геральдичної традиції, яка була закладена ще у дохристянські часи Київської Русі та гармонійно розвивалася у часи Речі Посполитої та Гетьманської України.

Latest Posts