Четвер, 28 Березня, 2024

Історія військового містечка в Чернігові: від заснування до наших днів

Сьогодні Чернігів — спокійне, в хорошому сенсі провінційне місто. Однак так було не завжди й до певного моменту історії цей населений пункт, для держав, що ним володіли, мав важливе стратегічне значення, пише chernigiv-future.com.ua.

Протягом декількох століть Чернігів був грізною фортецею з високими стінами, валом і гарматами. Відповідно військових тут вистачало завжди, більш того, в місті навіть з’явився район їх компактного проживання — “Кавказ”, що називався тоді Солдатською слободою.

В кінці XVIII ст. Чернігів остаточно втратив статус передового рубежу й опинився в глибинці Російської імперії. У зв’язку з цим велику частину військових звідси вивели. Решта ж селилися, де вийде.

Так тривало до кінця XIX ст., поки військове начальство не вирішило, що солдатам слід жити в спеціально відведених для цього місцях. Так в місті з’явився район “Казармена ділянка” або просто “Казарми”, відомий сьогодні як “Льотка”.

Де були Казарми?

Попри те, що всі ці події відбувалися порівняно недавно, в кінці XIX ст., питання появи військового містечка на північній околиці Чернігова мало вивчене. Історики сперечаються навіть про дати та терміни будівництва. Одне відомо точно — місце розташування. Зараз це район вулиць Стрілецької, Льотної та проспекту Миру.

А в ті часи Казармена ділянка була окремою локацією, в околицях сьогоднішньої фабрики “Стріла”, та перебувала за межами Чернігова. 

Коли почалося будівництво?

За офіційною версією, містечко було побудоване у другій половині 80-х, на початку 90-х рр. XIX ст. При цьому є альтернативна думка, що ця локація з’явилася в Чернігові на кілька десятиліть раніше, приблизно в 70-х роках XIX ст. і поетапно забудовувалося протягом наступних 30 років — спочатку казарми, потім житло для офіцерів, а в 90-х рр. звели й полковий храм.

Втім, ця версія у більшості дослідників викликає обґрунтовані сумніви й краще дотримуватися офіційної точки зору, згідно з якою військове містечко будувалося в 80-і роки, для військовослужбовців Вологодського піхотного полку, яким банально не було де жити.

Тому в 1884 р. була створена комісія з представників військового відомства, а керівником будівництва призначили інженера Павла Бергштрессера, що створив до цього аналогічний об’єкт в Білостоці (Польща) та кілька будівель в Санкт-Петербурзі.

У тому-таки 1884 році уряд викупив ділянку в декількох верстах від Чернігова, на річці Стрижень, в околицях села Коти, і роботи почалися.

Хто будував “Казарми”?

Згідно з архівними документами, військове містечко в 3 верстах від Чернігова будували солдати. Чому не запрошували фахівців? Очевидно, стояло завдання зекономити кошти, та й проблем було менше, відомо, що служиві народ слухняний, що накажуть, те й робитимуть. Так за 6 років “вологодські піхотинці” й побудували 7 основних будівель, а потім ще й полковий храм Святого Іоанна Предтечі, який перейменували через кілька років в честь святого Георгія.

На жаль, церква до наших днів не дожила, як і військове кладовище, їх знищили відразу після війни. Крім цих об’єктів, на території військового містечка також знаходилися — тир, лазарет, будинок офіцерського зібрання, водокачка, продуктова крамниця.

До речі, казарми під Черніговом займав не тільки Вологодський піхотний полк. У 1896 році тут стояв Острозький, у 1910 р. — Переволоченський, а у 1914 р., вже після оголошення мобілізації, — частини 316-го Хвалинського полку.

Старі та Нові Казарми

За свідченнями чернігівців,  ровесників того часу, після закінчення будівництва “Казарми” зажили власним тихим життям, про яке до городян доходили тільки чутки. Самих же військових в Чернігові мало хто бачив.

Втім, не все у військовому містечку, завжди, було гладко, траплялися й надзвичайні події. Так, відомо, що у 1908 р. там згорів лазарет, а також що далі тривало будівництво.

 У 1909 р. на Казармений ділянці були закладені нові будинки для офіцерів, вимушених винаймати квартири в Чернігові. А в 1912 р. ці об’єкти — 6 триповерхових будинків, кожен з яких обійшовся скарбниці в 70 тис. рублів, отримали своїх перших мешканців. Знаходилися споруди на перехресті сьогоднішнього пр. Миру та вул. Героїв Чорнобиля, а цей район незабаром стали називати “Нові казарми”.

До відома, вони пережили всі лихоліття й збереглися до наших днів. Сьогодні це — 143, 145, 151, 153, 155, 157 будинки на пр. Миру.

Війна та Темні часи

Як не дивно, але згідно з документами, навіть початок Першої світової війни жодним чином не вплинув на будівельні роботи на території казарм. Так, відомо, що у 1915 р., указом імператора були викуплені землі у спадкоємців якогось Миколи Пилипенка для побудови флігелів для офіцерів.

Самі ж казарми в цей час переважно використовувалися для розміщення мобілізованих, яких тут навчали азам солдатської служби перед тим, як відправити вмирати “За вєру, царя і отєчєство”.

 Серйозні зміни в життя військового містечка в Чернігова почалися з 1917 р. За цей час тут, як ніколи, побувало багато представників генералітету, зокрема, перший генерал, що перейшов на сторону “нової влади”, командувач 176 полку Бонч-Бруєвич, генерал Микола Рузський, що зіграв важливу роль в зречення Миколи II та інші.

 Протягом 1917 р. у казармених приміщеннях розташовувалися піхотинці, артилеристи, частини українського “синьожупанного” полку ім. І. Богуна, військові з Козельця, Ніжина, німецький кінно-єгерський полк, частини “більшовицької” 7-ї стрілецької Володимирській дивізії … Що сказати … Руїна та Громадянська війна.

Від Казарм до Льотки

Після остаточної перемоги більшовиків для самих казарм мало що змінилося, нові господарі їх використали за попереднім призначенням — тут, як і раніше, стояли військові частини. На початку 40-х там розташовувалося авіаційне училище, через що старі споруди перебудували та додали нові.

Під час Великої Вітчизняної війни, в 1941-1943 рр. в казармах жили окупанти, в основному угорці. 

Після війни, с початку 50-х і до середини 90-х, у “Старих казармах” дислокувалося Чернігівське військове льотне училище, а “Нові” стали житловим районом.

Після розформування училища основна частина “Старих казарм” стала нічийною. Цей район в місті називали “заброшки на Льотці”, а пізніше, після заснування тут інституту Регіональної економіки перейменували в “Регіоналку”.

Як живе колишня Казармена ділянка сьогодні? Район потихеньку оживає, тут знову оселилися військові, багато будинків ремонтуються й, схоже, що для чернігівської Льотки ще не все втрачено, скоріше в її житті закінчилася стара історія та почалася нова.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.