Козацький рід Галаганів “прославився” завдяки Гнату Галагану, який зрадив Мазепу та брав участь у руйнуванні Запорізької Січі. Легенда свідчить, що козаки-характерники прокляли рід зрадника до 7 коліна. Можна в це вірити, можна ні, але у 1869 р., зі смертю Павла Галагана, чоловіча лінія роду дійсно обірвалася, пише chernigiv-future.com.ua.
Втім, коли в Дігтярях, на початку XIX ст., будувався знаменитий маєток, Галагани почували себе впевнено та були в милості у правителів імперії. Розповідаємо, як склалася доля цього пам’ятника архітектури та що там зараз.
***
Село Дегтярі (Срібнянський р-н, Чернігівської області) перейшло у власність Петра Григоровича Галагана у 1820 р., а через 5 років тут розпочалося будівництво маєтку за проектом московського архітектора П. Дубровського. За розбивку парку відповідав вчений-садівник Є. Бистерфельд.
Житловий комплекс створювався одночасно з “сокиринським” палацом, який належав брату Петру Галагана, Павлу, тому архітектор і там, і тут використав один спосіб розміщення будівель — парадний вхід, алея, що веде до центрального двору, і сам будинок, йшли по одній осі та були центральною частиною архітектурної композиції.
Слід зазначити, що попри схожість ідеї, палац в Дігтярях все ж менш претензійний, ніж його “побратим” в Сокиринцях. Проте Петро Галаган, відомий своєю любов’ю до прекрасного, зібрав у Дігтярях гідну колекцію творів мистецтва, серед яких були картини відомих художників, гравюри, скульптури. Після смерті Петра Григоровича та його дружини більша частина колекції переїхала в Сокиринці.
Історична довідка: Петро Григорович Галаган (1792-1855 рр.) закінчив гірничий кадетський корпус, служив у колегії закордонних справ, міністерстві юстиції та міністерстві внутрішніх справ. У 30-х, 40-х рр. , Був дворянським маршалком у Лохвиці. Заснував 2 церкви, кам’яну та дерев’яну, на Полтавщині, в селі Михайлівка.
Відомо також що в “дегтярівському” маєтку був прекрасний оркестр, де грали місцеві селяни-кріпаки У 1845 р., на одному з концертів у Дігтярях побував Т. Шевченко, а місцевий скрипаль-віртуоз Артем згодом став прообразом головного героя в його повісті “Музикант”.
Як склалася доля маєтку?
У Петра Галагана не було спадкоємців, тому він передав частину землі Полтавському губернському земству, яке, в своєю чергою, здавало її селянам в оренду, а в приміщеннях “палацу” розміщувалися навчальні заклади.
В кінці 70-х початку 80-х рр. XIX ст. архітектор Вербицький перебудував палац для ремісничого училища, що “прописалося” тут на наступні 15 років. Потім у садибі Галаганів розташовувалася школа-майстерня, а за радянської влади — художньо-промислова артіль та навіть фабрика художніх виробів ім. 8 Березня.
Після звільнення Чернігівщини від фашистів у колишньому маєтку Петра Галагана були курси механізаторів, потім ПТУ, де вчили на трактористів, шоферів і комбайнерів. Сьогодні ж у “дегтярівському палаці” знаходиться аграрний ліцей.
Надлишок студентів на території маєтку за останні 100 з гаком років не найкращим чином позначився на стані інтер’єрів пам’ятки архітектури, проте сама будівля збереглася надиво непогано та утримується в порядку і чистоті.
