Вівторок, 15 Червня, 2021

Історія вокзалу в Чернігові: чому він не зовсім “радянський” та хто в цьому винен?

Вокзали часто називають воротами в місто й це дуже точне визначення, адже вони перше, що бачать гості, сходячи з поїзда на перон....

Як будувалися підземні храми в Чернігові: з чого все це почалося та чим скінчилося

Так вже склалося, що 1300-річна історія Чернігова тісно пов'язана з його підземеллями — церквами, монастирями та їх ексцентричними господарями — ченцями й...

Як поживає будинок нащадків Хмельницького, Ревуцьких, в Іржавці та що там зараз?

Що ми знаємо про українську академічну музику? Виявляється, до образливого мало. І якщо "з ходу", то крім Миколи Лисенка нікого так одразу...

Як рятували палац Розумовського у Батурині та кому це вдалося

Понад 50 років Батурин був столицею козацької держави на Лівобережній Україні. Високі кручі Сейму, на березі якого розташувалося місто, і сама річка,...

Катерининська церква в Чернігові: що спільного у св.Катерини та давньослов’янської богині Мокоші?

Катерининська церква в Чернігові — це архітектурна та історична домінанта міста, можна сказати, його візитна картка. Саме купола цього храму зустрічають гостей...

Як живе село Чемер на Чернігівщині, де колись жив Розумовський та робили горілку “чемергес”

Вперше село Чемер (Козелецький район, Чернігівська область), згадується в переписній книзі, 1666 р., від Малоросійського приказу, де сказано, що “мешкає там 51 особа чоловічої статі та  2 вдови на 53 двори”. А також вказується кількість волів і коней, які судячи з цифр тоді були майже у кожного селянина, за винятком “7 грунтових господарств, які не мали орної худоби”, пише chernigiv-future.com.ua.

Сьогодні село Чемер налічує до 1.5 тис. жителів і тут все ще працює спиртзавод, побудований понад 100 років тому місцевими поміщиками Пашковськими. Від них же в спадок селянам дісталася й оригінальна дерев’яна садиба, що нагадує середньовічну фортецю. Поговоримо про  історію “замка” в Чемері та про людей, які прославили цей край.

Альошка з церковного криласу

У XVII ст. село Чемер входило до Мрінської сотні Ніжинського, а потім Київського полку, і належало заможному козаку Сидору Журахівсьокму. Однак прославив на весь світ Чемер не він, а нікому тоді невідомий співак з церковного хору, який перебрався в це село з сусіднього хутора Лемеші. Звали хлопця Олексій Розум, а в історію він увійшов як граф і фельдмаршал, найбагатший землевласник Російської імперії та цивільний чоловік імператриці Єлизавети — Олексій Розумовський.

Історія його “кар’єрного росту”, зайвий раз підтверджує, що з ” Івана в пана”, якщо є охота,  перетворитися не так вже й складно, а приказка – немає лиха без добра, так це просто про Розумовського сказано.

У Чемері Олексій виявився не по своїй волі, а рятуючись від батька, що грозився його вбити за надмірну пристрасть до читання.

Тут, на церковному криласі, його й помітив  полковник Вишневський, що віз імператриці Анні Іоанівні токайське вино з Угорщини. Полковника так вразив голос і приваблива зовнішність хлопця, що він забрав Олексія з собою до Петербурга, де й влаштував до співочої капели. Потім Розумовський опинився у придворному хорі, зачарував цесарівна Єлизавету, а решта, як то кажуть, було справою техніки.

Вибившись в люди, Олексій не забув про своїх рідних, всі Розумовські стали дворянами та найбагатшими людьми Російської імперії. Втім, за спогадами сучасників, слава й багатство не зіпсували Олексія Григоровича, він все життя залишався веселим, добродушним і ледачим малоросом.

Що за диво, чемергес?

Але не тільки Розумовським може пишається Чемер. Є в селі й своя архітектурна пам’ятка — дерев’яна садиба поміщиків Пашковських. Про долю господарів химерного дерев’яного палацу мало що відомо, однак в історії Чемера Пашковські залишили помітний слід.

У 1912 р. вони побудували тут спиртовий завод, який працює й донині. Виробляли на заводі горілку за оригінальним рецептом з додаванням трави чемериці. Кажуть, поєднання цієї “чарівної” травички з алкоголем давало такий ефект, що продукт у народі прозвали “косорилівка” або “чемергес”.

Що ж стосується будинку Пашковських, то він дійсно унікальний. Садиба побудована в неоготичному стилі, при цьому, при її будівництві використовувався не традиційний камінь, а дерево. Стіни й фронтони “палацу” прикрашені дерев’яними зубцями, вікна стрільчасті, під готику, а ризаліти-вежі роблять будівлю схожою на маленьку фортецю. Біля будинку також знаходяться залишки  поміщицького парку зі столітніми тополями.

У радянські часи в будинку Пашковських був клуб, але зараз він закритий і покинутий. Дуже б хотілося, щоб місцева влада звернула увагу на цей історичний пам’ятник, який повільно, але впевнено руйнується.

Latest Posts

Як будувалися підземні храми в Чернігові: з чого все це почалося та чим скінчилося

Так вже склалося, що 1300-річна історія Чернігова тісно пов'язана з його підземеллями — церквами, монастирями та їх ексцентричними господарями — ченцями й...

Як поживає будинок нащадків Хмельницького, Ревуцьких, в Іржавці та що там зараз?

Що ми знаємо про українську академічну музику? Виявляється, до образливого мало. І якщо "з ходу", то крім Миколи Лисенка нікого так одразу...

Як рятували палац Розумовського у Батурині та кому це вдалося

Понад 50 років Батурин був столицею козацької держави на Лівобережній Україні. Високі кручі Сейму, на березі якого розташувалося місто, і сама річка,...

Катерининська церква в Чернігові: що спільного у св.Катерини та давньослов’янської богині Мокоші?

Катерининська церква в Чернігові — це архітектурна та історична домінанта міста, можна сказати, його візитна картка. Саме купола цього храму зустрічають гостей...

В 2020 році буде чергове оновлення тролейбусного парку

Кожного року влада Чернігова робить все можливе для того, щоб змінити транспортну ситуацію міста на краще, пише Чернігів Майбутнього. Так як тролейбусний парк досі має...