Є на Чернігівщині нічим не примітне село з симпатичною назвою Вишеньки. І ніхто б про нього, крім місцевих жителів, і не знав, якщо б тут не знаходився палац знаменитого полководця епохи Катерини II, графа Петра Румянцева-Задунайського, пише chernigiv-future.com.ua.
Така удача для адекватної влади хоч в місті, хоч в селі — прекрасна можливість заробляти, залучаючи зарубіжних і вітчизняних туристів. Однак у Вишеньках цей “подарунок долі” не оцінили й пам’ятник архітектури руйнується на очах. Розповідаємо, як з’явився палац на Чернігівщині та чому він в такому жалюгідному стані.
Вишеньки-Черешеньки
Два невеликих села, Вишеньки та Черешеньки, де сьогодні разом не набереться й тисяча жителів, знаходяться в 10 км від районного центру Короп. Обидва цих населених пункти колись належали переможцю важливих битв, фельдмаршалу та президенту Малоросійської колегії, графу Петру Олександровичу Румянцеву-Задунайському.
В ті часи вельможа займав посаду генерал-губернатора Лівобережної України й цілком міг собі дозволити архітектурні експерименти, до яких, до речі, він завжди відчував слабкість. А оскільки Вишеньки (і Черешеньки) були його власністю, Петро Олександрович будував тут те, що хотів. Так, за його розпорядженням у Вишеньках було зведено кілька оригінальних будівель, Успенська церква та палац, який Румянцев готував для самої імператриці.
Історичний факт: свою обіцянку погостювати у фельдмаршала Катерина II стримала та відвідала маєток у 1787 році, під час поїздки до Криму. Відомо, що імператриця залишилася задоволена гостинністю графа, а Вишеньки назвала раєм.
До відома, гостював у Румянцева й інший відомий полководець, Олександр Суворов, коли їхав з Санкт-Петербурга на нове місце служби.
Що уявляє з себе палац?
У сьогоднішньому вигляді це, здебільшого, одноповерхова будівля у формі літери E, в стилі романтичного класицизму, з елементами готики. Тут багато шпилів, зубців, башт, характерних для східної архітектури й псевдоготики. Центральний корпус будівлі двоповерховий, з просторим “лицарським” залом, з’єднаний з іншою частиною палацу оригінальними галереями.
До відома, за станом на початок XIX ст. на першому поверсі будівлі було 32 кімнати, а на другому – 28.
Подальша доля палацу
Після смерті графа Румянцева, у 1796 р., його маєток у Вишеньках-Черешенках перейшов у власність одного з синів, який у 1809 р. намагався продати палац сусідові-поміщику, але угода зірвалася. При цьому була розібрана половина головної будівлі, яку потім довго відновлював новий господар, князь Сергій Долгоруков.
Палац Румянцева пережив революцію і за радянської влади тут розміщувався будинок престарілих, потім будинок відпочинку і піонерський табір.
У наш час у палаці графа Румянцева-Задунайського, у весняно-літній період, знаходиться оздоровчий табір для дітей “Сузір’я”, а весь інший час будинок пустує та потихеньку руйнується.
Що стосується графських будівель у Черешеньки, де, крім житлових будинків, були адміністративні та господарські споруди, то тут від володінь Румянцевих взагалі нічого не залишилося.
До відома, архітектурному ансамблю в Вишеньках надано статус пам’ятки національного значення, ще у 1963 р.
