Сокиринці в Срібнянському районі Чернігівської області — село, яких багато, на Лівобережній Україні. І навряд що ми б колись почули про нього, якби не одна людина, чий вчинок змінив історію цього села та й країни в цілому, пише chernigiv-future.com.ua.
У 1716 р. козацький полковник Гнат Галаган отримав Сокиринці у власність від Петра I. Цей факт був підтверджено грамотою та скріплений царською печаткою. Така милість Галагану була надана за зраду гетьмана Івана Мазепи під час російсько-шведської війни та знищення Запорізької Січі.
Розповідаємо, як спадкоємець полковника спокутував гріхи свого предка та звідки в Сокиринцях з’явився палац.
Прокляття роду Галаганів
Історична довідка: козацький полковник Гнат Галаган брав участь в Північній війні (1700-1721 рр.) та командував полком у війську гетьмана Мазепи. У 1708 р. Галаган зрадив Мазепу та перейшов на бік Петра I, а у 1709 році разом з російським каральним загоном розгромив Запорізьку Січ і по-звірячому стратив полонених козаків.
Кажуть, що за ці “подвиги” Галаган і весь його рід до сьомого коліна були прокляті запорожцями, а сам полковник довго переховувався від помсти козаків і був змушений через це переїхати на Лівобережну Україну.
Хай там як, але з 1716 р. Сокиринці стають місцем постійного проживання роду Галаганів на найближчі 150 років. Сам засновник роду Гнат Галаган помер у 1748 р. і був похований в Прилуцькій церкви Преображення Господнього, а його місце полковника Прилуцького перейшло до сина Григорія.
Відомо, що у 1752 р. універсалом гетьмана Розумовського Григорію Галагану було передано багато сіл. В цілому він володів 4 тис. кріпацьких душ, а також землями в Прилуках, Ічні, Сокиринцях.
В кінці XVIII ст. власником Сокиринців став онук Григорія Галагана, чий син Павло у 1823 -1829 рр. і побудував в цьому селі чудовий кам’яний палац з куполом у стилі ампір.
Цікаві факти про будівництво, будівельників та сьогодення
Всупереч тому що у XVIII ст. було прийнято запрошувати архітекторів з-за кордону, Павло Григорович доручив цю відповідальну справу своєму земляку, українцю, Павлу Андрійовичу Дубровському і, як виявилося, не помилився. Велична споруда, створене фантазією Дубровського, налічувала 60 кімнат та вражала своїм художнім оформленням. На ті часи це був один з найбагатших і найгарніших маєтків.
Крім самого палацу, в архітектурний комплекс входили дзвіниця, дві церкви, флігелі, оранжерея. теплиці, стайні, а також безліч господарських будівель.
Навколо палацу був розбитий ландшафтний парк в англійському стилі з альтанками, усипальницею, дамбою та містками. Займався парком відомий садівник, австрієць Є. Бистерфельд, якого Галаган переманив у графа МІлорадовича.
Територія парку в цілому займала 40 га і при всій працездатності австрійця він не встиг за життя закінчити задумане. Бистерфельд помер у 1826 р, а облаштування цієї території тривало ще майже 100 років.
До відома, сьогодні Сокиринському парку присвоєно загальнодержавний статус парка-пам’ятника.
Сам же Павло Галаган здавалося все своє життя спокутував гріхи свого предка й залишився в історії, як людина добра та порядна. Багато років Павло Григорович займався громадською діяльністю. Саме завдяки йому на Чернігівщині з’явилися перші народні школи, гімназія в Прилуках, училище в Ічні.
В гостях у Павла Галагана бували багато відомих людей того часу, з ним дружили Пантелеймон Куліш та Михайло Костомаров, його знав і поважав Тарас Шевченко.
Що в палаці знаходиться зараз? У наш час там розташувався … місцевий аграрний ліцей, що, якщо чесно, викликає подив. Так і хочеться запитати у місцевої влади невже на Чернігівщині так багато збережених історичних пам’яток національного значення, щоб віддавати їх під навчальні заклади? І невже для ліцею в районі не знайшлося іншого приміщення?
