Топчіївка – непримітне село в Чернігівському районі, в 30 км від обласного центру, з населенням менше півтисячі людей. Знаходиться цей населений пункт на р. Смолянка на трасі Київ-Чернігів, пише chernigiv-future.com.ua.
І це, напевно, все, що можна було б сказати про Топчіївку, якби не одна місцева визначна пам’ятка — архітектурний пам’ятник початку XIX ст. — церква Святого Симеона Стовпника. Розповідаємо, звідки тут з’явився настільки незвичайний храм і хто такий Симеон Стовпник.
Чому унікальна церква не внесена до списку пам’яток архітектури?
У 2014 р. церква в Топчіївці відзначила 2 століття з дня заснування. На жаль, старовинний храм з незрозумілих причин досі не внесений не тільки до державного реєстру пам’яток архітектури, але навіть не значиться в списку пам’яток районного значення. І все б нічого, от тільки будівля потребує капітального ремонту, і присутність його хоча б в одному з цих реєстрів могла б значно спростити процес реставрації.
Унікальність храму і в тому, що церков присвячених цьому святому в Україні раз-два та й усе, а тим часом в православ’ї Симеон Стовпник відома та популярна серед вірян особистість.
Хто такий Симеон Стовпник?
Відомо, що Симеон Стовпник жив у V ст. в Сирії та є засновником “стовпництва”, що вважається в східному християнстві молитовним подвигом і аскезою. Само по собі стовпництво буквально виглядало, як стояння аскета на стовпі (вузькій кручі, скелі) та перебування у безперервній молитві.
Легенда свідчить, що Симеон прожив в такому стані 30 років і помер там же. Кажуть, що за життя цей подвижник мав незаперечний авторитет, до нього юрбами йшли прочани за благословенням, йому писали листи імператори, а деякі навіть приходили за порадою. Святий-мученик також зціляв хворих, володів даром пророцтва і щодня проповідував для вірян.
Хто збудував церкву?
На жаль, точної інформації про будівництво храму в цьому селі небагато. Відомо, що будівля звели у 1814-1815 рр. Як правило, подібні проекти в той час фінансували місцеві дворяни або торговці. І хоча точних даних, хто саме став ініціатором побудови церкви немає, можна припустити, що це були представники родини Шрамченків — відомих в цих краях аристократах, історично пов’язаних з Топчіївкою.
Зокрема, прізвище Шрамченко зустрічається в документах “про маєтності Ніжинського полку”, де сказано, що цьому козацько-старшинському роду передано кілька сіл з землями, в тому числі й Топчіївку.
Припущення, що рід Шрамченко мав безпосереднє відношення до появи храму в Топчіївці, підтверджує й той факт, що цій церкві була передана їх сімейна реліквія — ікона св. Миколи.
Відомо також, що в більш пізні часи при храмі функціонувала церковнопарафіяльна школа, яка перебувала під опікою сестер Горовенко, одна з яких була вчителем, а друга — лікарем.
За радянської влади церква худо-бідно проіснувала до 1961 року і була закрита під час хрущовської антирелігійної кампанії. Богослужіння в храмі відновилися лише у 1990 р. А у 1991 р. церква була освячена з благословення митрополита Чернігівського та Ніжинського Антонія.
Сьогодні храм відчайдушно потребує фінансування й підтримується виключно зусиллями місцевого батюшки та небагатої сільської громади.
