Не буде перебільшенням сказати, що Чернігів самим своїм існуванням багато в чому зобов’язаний невеликому притоку Десни, річці Стрижень, на березі якої він, власне, й був заснований, пише chernigiv-future.com.ua.
Протягом усіх наступних століть Стрижень служив джерелом питної води для жителів міста та захищав його від ворогів. Однак час ішов, Чернігів розростався й поступово перебрався на інший берег Стрижня. В результаті річка виявилася внутрішньою,та з друга перетворилася на ворога — стала серйозною перешкодою для пересування жителів. Мабуть, тоді й з’явилися перші мости в місті.
Спробуємо з’ясувати, коли це сталося та скільки їх було.
Місто трьох мостів
На сьогодні в Чернігові 3 мости, які виконують функції транспортних магістралей для тисяч городян і потоку автотранспорту. Їх значення для міста величезне. А приблизно 150 років тому в Чернігові було 2 мости через Стрижень.
Один з них, Красний, знаходився по сусідству з колишнім заміським будинком Полуботка. Другий, розташовувався під Валом, в районі так званих Водяних воріт.
Його побудували у 1783 р. на місці знищеної повінню Гноєвої греблі, точна дата будівництва якої невідома. Однак, якщо спиратися на історичні документи, зокрема, на грамоту московського царя Федора III від 1676 р., в якій ця споруда названа “старою”, греблю побудовали як мінімум за кілька десятиліть до появи цього документа. Збереглося і її зображення, на відміну від моста, про який відомо, тільки те, що він був дерев’яним і простояв до початку XX ст.
Красний міст
Дивно, але й дата народження найвідомішого чернігівського моста, Красного, теж приблизна. І щоб хоч якось визначитися з часом його будівництва, доводиться аналізувати історичні документи. Саме завдяки їм можна припустити, що цей міст був побудований під час правління гетьмана Івана Самойловича, тобто з 1672 по 1687 рр.
Так, точно відомо, що саме Самойлович наказав прибрати “греблю Полуботка”, яка “крала” воду у Гноєвої греблі, що стояла нижче по течії . Очевидно, що на її місці й з’явився Красний міст. А що стосується тимчасових рамок, навряд чи після знесення першого об’єкта будівництво другого довго відтермінувалося, адже необхідність в переправі у городян на інший берег була гострою.
Відомо також, що в кінці XVIII ст. влада Чернігова гаряче обговорювала питання про капітальний ремонт Красного мосту, і що на цьому наполягав сам губернатор.
До відома, на початку XX ст. цей інженерний об’єкт “понизили” більш ніж на метр, та встановили спеціальний поліційний пост, як на важливій транспортній артерії міста, .
У 1914 р. застарілу дерев’яну конструкцію мосту розібрали та замінили бетонною. У такому вигляді він простояв до 1964 р., коли був реконструйований у зв’язку з відкриттям тролейбусного руху в Чернігові. Зокрема, споруду додатково зміцнили та зробили тротуари. У такому вигляді Красний міст і достояв до наших днів.
“Семінарський” та “Білий”
“Семінарський” міст, що знаходиться вище Красного, побудували на початку XX ст. поруч з колишньою семінарією, сьогоднішнім військовим госпіталем. Конструкція була дерев’яною й простояла досить довго. В середині 60-х її замінили на залізобетонну.
Ще одна важлива транспортна магістраль Чернігова — міст “Білий”, відкритий у 1963 р. Через нього, з правого берега на лівий, проходить одна з центральних вулиць міста — проспект Перемоги.
До відома, до цього моста тут стояв інший, дерев’яний, побудований у 1899 р. й, судячи з усього, не дуже вдало, оскільки вже через кілька років споруду розібрали та перебудували.
До речі, на плані Чернігова за 1908 р. позначено ще один міст через Стрижень, на вул. Київській, але як він виглядав і як називався, на жаль, не відомо.
