Четвер, 10 Червня, 2021

Історія вокзалу в Чернігові: чому він не зовсім “радянський” та хто в цьому винен?

Вокзали часто називають воротами в місто й це дуже точне визначення, адже вони перше, що бачать гості, сходячи з поїзда на перон....

Як будувалися підземні храми в Чернігові: з чого все це почалося та чим скінчилося

Так вже склалося, що 1300-річна історія Чернігова тісно пов'язана з його підземеллями — церквами, монастирями та їх ексцентричними господарями — ченцями й...

Як поживає будинок нащадків Хмельницького, Ревуцьких, в Іржавці та що там зараз?

Що ми знаємо про українську академічну музику? Виявляється, до образливого мало. І якщо "з ходу", то крім Миколи Лисенка нікого так одразу...

Як рятували палац Розумовського у Батурині та кому це вдалося

Понад 50 років Батурин був столицею козацької держави на Лівобережній Україні. Високі кручі Сейму, на березі якого розташувалося місто, і сама річка,...

Катерининська церква в Чернігові: що спільного у св.Катерини та давньослов’янської богині Мокоші?

Катерининська церква в Чернігові — це архітектурна та історична домінанта міста, можна сказати, його візитна картка. Саме купола цього храму зустрічають гостей...

Сумна історія села Блешня на Чернігівщині, якого вже немає

На початку березня 2021 р. село Блешня на Семенівщині перестало існувати, помер його останній житель —  це була жінка, її звали Тетяна Крижева. А ще у 2017 році тут проживало понад 50-ть осіб, пише chernigiv-future.com.ua.

На сьогодні в Орліковський Старостинський округ, крім Блешні, входять ще два села — Мхі та Баранівка, в кожному з яких проживає до півтора десятка чоловік.

Розповідаємо про село Блешня, якого більше немає. 

Семенівщина — це вам не Тьмутаракань

У території, скасованого нині Семенівського району, де розташовувалося й село Блешня, багата історія. Міста й поселення цього краю згадуються в літописах часів Київської Русі. Відомо, що в X-XII ст. Семенівщина входила до складу ранньофеодальної адміністративної одиниці — Сновської тисячі, потім, у результаті князівських міжусобиць, стала частиною Стародубського князівства, а через деякий час влилася у Чернігівське князівство.

У X-XIII ст. Семенівщина входила в сферу інтересів, одного з найбільш впливових міст того часу — Новгород-Сіверського, а після відходу татар, опинилася в складі князівства Литовського.

З 1500 року по 1619 — це була територія Російської держави, а потім стала частиною Речі Посполитої.

Повстання під проводом Богдана Хмельницького, яке переросло в національно-визвольну боротьбу, грунтовно перекроїло політичну карту Чернігівщини. Семенівський край “випав” зі складу Польсько-Литовської держави та, починаючи з другої половини XVII ст.і до 80-х рр. XVIII в. був “прикріплений” до Стародубського полку. Саме тоді й почалося інтенсивне освоєння земель, з’явилися багато сіл, хуторів і слобід, в основному на місці порожніх поселень, занедбаних під час монголо-татарської навали, міжусобиць та епідемій.

Слобода від слова свобода

Багато з новоутворених поселень тоді отримали статус “слобід”, що означало тимчасове звільнення їх жителів від сплати податків. Так, до складу Топальської сотні Стародубського полку,  разом з селами Карповичі, Тимоновичі, Баранівка, Орликівка, Хандибоківка, увійшла й слобода Блешня.

Освоєння нових земель було обумовлено необхідністю зміцнення північних кордонів України та супроводжувалося відчутним економічним підйомом.Так, спочатку шляхта, а потім козацька старшина засновували нові підприємства — “рудні”, де виплавляли залізо й виготовляли необхідні для селян знаряддя праці, а також “гути” — виробництва з виготовлення предметів зі скла.

Перша гута на Семенівщині була створена в селі Машеве переселенцем з Польщі Василем Скубічевським. А незабаром гути з’явилися в Блешні та в Баранівці. Їх заклав Василь Баранов, що з того часу вважається засновником цих сіл.

Для плавки скла й виготовлення з нього різних виробів у Блешні були всі необхідні умови, в першу чергу, пісок та деревина, й підприємство процвітало.

Блешня могла стати промисловим центром

Гута в Блешні працювала до кінця XIX ст., Більш того, виробництво ширилося й росло. У 1885 р. це вже був чималенький завод, де працювало 14 печей, які обслуговувало до 100 осіб. На той момент це було найбільше скляне підприємство в Україні, де виготовляли понад мільйон пляшок у рік.

Зі встановленням радянської влади в регіоні в 1919 р. Блешня опинилася в Гомельському районі Російської Федерації й перебувала там до 1926 р. після чого потрапила в Конотопський округ УРСР, а з 1932 р. увійшла до складу Чернігівської області.

У 50-х роках тут ще жило близько 200 осіб, але віддаленість від культурних центрів і відсутність нормальних доріг призвела до того, що молодь поїхала, а люди похилого віку померли. У березні цього року Блешня повністю збезлюділа й стала 31 селом, що зникло з карти регіону за останні 20 років.

Latest Posts

Як будувалися підземні храми в Чернігові: з чого все це почалося та чим скінчилося

Так вже склалося, що 1300-річна історія Чернігова тісно пов'язана з його підземеллями — церквами, монастирями та їх ексцентричними господарями — ченцями й...

Як поживає будинок нащадків Хмельницького, Ревуцьких, в Іржавці та що там зараз?

Що ми знаємо про українську академічну музику? Виявляється, до образливого мало. І якщо "з ходу", то крім Миколи Лисенка нікого так одразу...

Як рятували палац Розумовського у Батурині та кому це вдалося

Понад 50 років Батурин був столицею козацької держави на Лівобережній Україні. Високі кручі Сейму, на березі якого розташувалося місто, і сама річка,...

Катерининська церква в Чернігові: що спільного у св.Катерини та давньослов’янської богині Мокоші?

Катерининська церква в Чернігові — це архітектурна та історична домінанта міста, можна сказати, його візитна картка. Саме купола цього храму зустрічають гостей...

Історія садиби Тарновських у Качанівці: як маєток пережив всі негаразди та що з ним зараз

Насправді, Історія знаменитої Качанівки на Чернігівщині розпочалася у 1744 р з продажу шляхтичу Федору Івановичу Каченовському двором його імператорської величності ... водяного...