У витоків державності Київської Русі, а значить, і нашої з вами, стоять три міста: Київ, Чернігів і Переяслав. Археологи кажуть, що територія Києва була заселена ще 20-15 тисяч років тому (так звана Кирилівська стоянка). Перші поселення на території Чернігова з’явилися у II тисячолітті до нової ери. В III-V столітті на території Олександрівки і сучасного лісопарка Ялівщина існувало кілька слов’янських поселень.
Перше організоване поселення на території Чернігова виникло в останній чверті 7 століття. Знаходилося воно в південно-західній частині сучасного Валу (Дитинця). Тут, на Валу археологи знайшли сліди ораного поля. Перші чернігівці, які поселилися тут, рубали ліс, корчували пеньки, орали землю та сіяли зернові культури. Це були сіверяни, одне з найбільших східнослов’янських племен. Сіверяни, повідомляє сайт chernigiv-future, жили на великій території, що простягнулась від Десни до Сіверського Дінця. Чернігів міг бути «адміністративним центром» одного з невеликих сіверянських племен.
Початок руської доби
Відомим Чернігів став лише ставши частиною великого державного утворення – Київської Русі. Відомо, що у 884 році князь Олег завоював сіверян, наклав на них данину та заборонив давати данину хазарам.
У 907 році, перемігши Візантію, Олег наказав її жителям платити данину Києву, Чернігову, Переяславу та іншим містам протоукраїнської держави. Тобто на той час Чернігів займав друге місце після столиці, граючи роль такого собі стародавнього Харкова.
Про Чернігів згадує і візантійський імператор Костянтин Багрянородний. Імператор склав детальний опис міст Русі, з якими торгувала його країна. Серед цих міст був і Чернігів.
Ще одним підтвердженням значення стародавнього Чернігова стали давньоруські кургани. В самому місті та його околицях археологи зафіксували близько 100 курганів. Покійників в них ховали двома способами: традиційним, як зараз, і шляхом спалювання, на язичницький манер. Нерідко поряд із загиблим у бою воїном ховали спеціально вбитого коня чи жінку.
Найбільш відомий чернігівський курган – Чорна Могила. Розташоване поховання біля «Будівельника», місцевого будинку культури. Методом радіовуглецевого аналізу археологи встановили приблизний вік кургану: його насипали між 948 та 968 роками.
Першим, хто розкопав Чорну Могилу, став професор Дмитро Самоквасов. Зробив він це у 1872-1873 роках. Професор знайшов князівські речі: турові роги в срібній оправі та зображення бога Тора. Чорна могила – найбільше князівське поховання не тільки в Україні, а й у всій Європі.
Між 948 та 968 роком на чернігівському престолі сидів князь Ігор. Він був племінником знаменитого чоловіка княгині Ольги. Князя Чернігова прозвали «Чорний». Походження прізвиська невідоме.
Князь мав двоє діточок, Предславу та Володислава. Княжна теж мала прізвисько Чорна.
Про дітей Ігоря ми знаємо завдяки договорам з Візантією. Володиславу та Предславі греки виплачували чималі кошти у якості данини.
Хто лежить у чорній Могилі
У Чорній Могилі розкопали рештки трьох людей: дорослого, підлітка та жінки. Дорослий – це сам князь, підліток – його син, а жінка – наложниця князя. Версію про те, що це могла бути жінка правителя, дослідники відкинули, адже вона померла раніше.
Цікаво, що наложниця, яку було вбито і поховано разом з князем, вважалася після смерті княгинею.
Найбільший курган Європи насипали шоломами
Про те, що в кургані похований не хто небудь, а князь, свідчать не тільки знайдені предмети, а й висота Чорної Могили – 10 метрів. Імовірно, у похованні чернігівського правителя приймало участь мало не вся Лівобережна Україна.
Цікаво, що князя поховали не як вікінга, у човні, а як русича. Наложницю опоїли, а потім задушили. Здійснила ритуальне вбивство жриця культу Мари, богині смерті.
У Чернігові є Мар’їн Гай. Це болотиста місцевість, де за давніми легендами і проживала грізна богиня смерті.
Вогнище, на якому спалили князя, було видне на десятки кілометрів за Десною.
Сьогодні учасники похоронної процесії кидають у могилу по три пригоршні землі, віддаючи останню шану померлому. Щось подібне було і в давній Русі. Землю насипали шоломами і щитами. Бажаючих попрощатися було багато – саме тому курган і вийшов настільки великим.
Чернігів був заснований задовго до моменту поховання. Отже, у Чорній Могилі – точно не засновник міста.
Княжна Чорна покінчила життя самогубством ?
Трагічно закінчилася не тільки доля князя та його сина, а й доля Чорної Предслави. Історики вважають, що княжна загинула під час одного з набігів хазар. Предслава вистрілила зі свого лука в кількох загарбників, а потім викинулася з вікна князівського палацу, щоб не дістатися хозарському хану, який хотів одружитися на ній.
Народна версія дещо інакша: Предслава кохала простого воїна, а її хотіли видати за древлянського князя. Як би там не було, фінал однаковий – трагічна загибель князівської дочки.
Курган Предслави імовірно знаходився поруч з теперішньою частиною пожежників. Його розрівняли у 1851 році, під час будівництва.
Інші кургани Чернігова
Чорна могила – далеко не єдиний давньоруський курган Чернігова. На Болдиних горах знаходяться кургани «Безіменний» і «Гульбище». Курган «Гульбище» має висоту 8,5 м та діаметр 22 м. Першу розкопку тут провів археолог Д. Я. Самоквасов у 1872 році. Найцікавішою річчю, знайденою в цьому кургані, став надзвичайно великий меч. За розрахунками, його загальна довжина була 126 см, ширина клинка – 6,5 см, довжина клинка – 105 см. Ручка меча була прикрашена трьома рядами каменів та срібними насічками. Мечі 10 століття зазвичай мали довжину до 90 см. Таким чином, в кургані «Гульбище» знайшли один з найбільших давньоруських мечів. За найсміливішими припущеннями, він належав билинному герою Іллі Муромцю.
Курган «Безіменний» розташований від «Гульбища» на відстані 15 м. Курган «Безіменний» має висоту 5 м і діаметр 21 м. В цьому похованні знайшли багато речей: ножі, серпи, сокири, вудила, обручі від дерев’яних відер і навіть акуратно складені відрізи грубої тканини.
Язичники вірили, що все це конче необхідне померлому у його потойбічному житті.
Від якого слова походить назва Чернігова
Наприкінці статті спробуємо з’ясувати, від якого слова походить назва міста. Це точно не прізвисько князя Ігоря. Малоімовірно, що назва міста має щось спільне з чорними лісами.
Дослідники вважають, що «черні», «церні» могло означати «красивий». Є ймовірність, що це якесь готське слово. Але яке саме? Відповісти на це питання мають майбутні покоління істориків та археологів.
